У сучасному світі питання кібербезпеки та захисту важливих об’єктів стоїть надзвичайно гостро. Втім, багато хто й досі легковажно ставиться до оновлення систем безпеки – мовляв, «працює і добре». Практика показує, що роками неоновлювана система безпеки перетворюється на бомбу сповільненої дії. Яскравий доказ – нещодавнє гучне пограбування в одному з найзнаменитіших музеїв світу.

Урок із пограбування Лувру

У жовтні 2025 року сталася показова подія: четверо злодіїв серед білого дня пограбували паризький Лувр, всього за сім хвилин винісши коштовностей на близько €100 мільйонів. Злочинці проникли до музею, скориставшись будівельним підйомником і драбиною, та через балкон потрапили в залу з імператорськими коштовностями. Як з’ясувалося після інциденту, успіх афери значною мірою став можливим через кричущу застарілість системи безпеки музею. Пароль доступу до серверів відеоспостереження виявився недбало простим – «Louvre» (тобто назва музею), а програмне забезпечення для охоронних камер працювало на операційній системі Windows Server 2003, яка не отримувала оновлень безпеки багато років. Ба більше, внутрішні аудити ще з 2014 року попереджали про «тривіальні» паролі та вразливості у мережі Лувру, але належних висновків зроблено не було. Тож у 2025-му музей фактично залишався із технологіями та методами захисту 20-річної давнини – аж поки цим не скористалися зловмисники.

Наслідки виявилися плачевними і водночас дещо курйозними. Париж сколихнула звістка про зухвале викрадення французьких коронних коштовностей, причому зробили це не геніальні «мисливці за скарбами», а звичайні дрібні шахраї. Паризький прокурор прямо заявив, що Лувр пограбували не професіонали, а група дилетантів. Дійсно, крадії діяли поспіхом і непрофесійно: на місці злочину вони навіть залишили одну з найцінніших регалій – корону імператриці Євгенії, дружини Наполеона III. Цю історичну коштовність злодії упустили під час втечі, тож вона дісталася поліції хоч і пошкодженою, але вцілілою. Така безславна розв’язка стала можливою лише тому, що системі безпеки музею бракувало елементарної сучасної надійності. Як визнала сама директорка Лувру Лоранс де Кар, існуюча охоронна інфраструктура не відповідала сучасним викликам: камер спостереження було замало, та й ті перебували у незадовільному стані. Отже, один із найвідоміших музеїв світу дорого поплатився за багаторічне ігнорування оновлень і модернізації системи безпеки.

Чим загрожує відмова від оновлень

Випадок у Луврі наочно продемонстрував, до яких ризиків призводить хронічне відкладання оновлень систем безпеки. Застарілі програми і обладнання мають численні відомі вразливості – свого роду відчинені двері, якими легко скористатися зловмисникам. Хакери та віруси постійно шукають «дірки» в захисті, і якщо програмне забезпечення не оновлювалось роками, шанс знайти та експлуатувати такі проломи наближається до 100%. Нечесна конкуренція, витік конфіденційних даних, фінансові втрати – усе це реальні наслідки, коли компанія чи користувач нехтує регулярними патчами безпеки. Практично всі гучні кіберінциденти останніх років так чи інакше пов’язані з уразливостями, для яких вже існували виправлення, але їх вчасно не встановили. Достатньо згадати епідемію шифрувальника WannaCry 2017 року, що паралізувала тисячі комп’ютерів по всьому світу: вірус використовував дірку в Windows, яку Microsoft залатала за кілька місяців до того, але постраждалі системи залишалися неоновленими. Отже, коли ми ігноруємо апдейти, ми фактично залишаємо на замку старий іржавий ключ, який злодій з легкістю підбере.

Вразливість відсутніх оновлень стосується не лише комп’ютерних програм, а й фізичних засобів безпеки. Сучасні злочинці технічно підковані й знаходять лазівки як у цифровій, так і в реальній інфраструктурі. Якщо сигналізація, камери або замки застарілі, їх обходять так само легко, як і антивірус без актуальних оновлень. У випадку Лувру ми побачили «ідеальний шторм»: і електронна система дала збій через свою давність, і організація фізичної охорони була далекою від ідеальної. З кожним роком без оновлень рівень захисту невпинно падає, тоді як арсенал зловмисників тільки зростає. Іншими словами, відмова від модернізації безпеки поступово зводить нанівець усі колишні заслони – і рано чи пізно наслідки неминуче дадуться взнаки.

Як підтримувати безпеку актуальною

Щоб не допустити сценарію, подібного до історії з Лувром, варто дотримуватися кількох простих принципів. Перш за все, регулярно встановлюйте оновлення для всіх елементів вашої системи – від операційних систем і серверного ПЗ до застосунків, камер спостереження чи мережевого обладнання. Виробники випускають апдейти не дарма: більшість із них містять виправлення знайдених вразливостей. Відкладаючи ці оновлення «на потім», ви добровільно залишаєте свій пристрій чи інфраструктуру без захисту перед уже відомими загрозами.

Не менш важливо приділяти увагу людському фактору: використовуйте складні паролі і змінюйте їх з певною періодичністю. Уникайте тривіальних комбінацій на кшталт назви фірми або «123456», адже такі «секрети» розгадуються миттєво. Політика управління паролями має бути чітко визначена і дотримуватися всіма співробітниками. Якщо проводяться аудити безпеки чи тестування на проникнення – не ігноруйте їхні рекомендації. Як показав випадок з Лувром, попередження експертів нічого не варті, якщо їх покласти у шухляду: проблеми нікуди не зникнуть, а лише накопичаться.

Окрім програмних оновлень, оновлюйте й удосконалюйте фізичні засоби захисту. Переконайтеся, що критичні об’єкти покриті достатньою кількістю справних камер, датчиків та сигналізацій. Стара камера поганої якості на важливій ділянці – це майже те саме, що її відсутність. Інвестуйте у сучасні технології безпеки: сьогодні доступні системи відеонагляду з розпізнаванням облич, датчики руху з ІІ-аналізом тощо. Вони значно підвищують шанси вчасно виявити загрозу і запобігти їй.

Нарешті, не варто забувати і про безпеку в інтернеті, адже в цифрову епоху вона стосується кожного. Один із базових кроків – використання шифрування для захисту переданих даних. Якщо ви маєте вебсайт, переконайтеся, що він працює по захищеному протоколу HTTPS. Для цього потрібен SSL-сертифікат – своєрідний «цифровий паспорт» сайту, який шифрує трафік і тим самим захищає дані користувачів від перехоплення. Відсутність актуального SSL-сертифіката не лише відлякує відвідувачів попередженням про небезпечне з’єднання, а й потенційно ставить під удар конфіденційну інформацію. На щастя, отримати та встановити SSL-сертифікат зараз дуже просто – RX-NAME надає можливість швидко оформити сертифікат для вашого сайту і тим самим перевести його на безпечний протокол. Це невеликий крок, який суттєво підвищує загальний рівень захищеності вашого ресурсу.

Люди вчаться на помилках, але розумні вчаться на чужих

Історія з Лувром стала гучним нагадуванням про ціну недбалості у питаннях безпеки. Щоб не стати наступним негативним прикладом, варто вже сьогодні подбати про актуальність усіх компонентів своїх захисних систем. Регулярні оновлення, перевірені методи захисту і увага до дрібниць – ось рецепт, що дозволить спати спокійно. Адже краще своєчасно «перевзути» безпековий автомобіль у нові шини, ніж потім розгрібати наслідки великої аварії. Безпека – це процес, який вимагає постійної уваги, але він того вартий: вкладаючи сили в захист сьогодні, ви зберігаєте свої цінності та репутацію завтра.

Ні в якому разі не пускайте систему безпеки на самоплив. Роками не оновлювана, вона приречена дати збій у найгірший момент. Натомість підтримуючи її в актуальному стані та використовуючи сучасні рішення (від банального патча до сертифіката SSL), ви значно ускладнюєте життя зловмисникам і захищаєте себе від надзвичайних ситуацій. Урок Лувру всім нам на користь: безпека не терпить застою, тому оновлюйтеся – і будьте спокійні.